Отже, сьогодні поговоримо про умовні речення в англійській мові, а саме про:

‍

• Real Conditionals: 0&1
• Unreal Conditionals: 2&3
• Mix, but don’t shake
• What if…?

📌Real Conditionals: 0&1

Нульовий та перший - First Conditional типи умовних речень називають реальними умовними реченнями, тому що вони описують те що відбудеться\зазвичай відбувається насправді за якоїсь умови.

🔸Zero Conditional - нульовий тип умовних речень найпростіший, можливо ви вживали його навіть не підозрюючи що це умовні речення:

If it’s cold, water freezes.

Ми використовуємо нульовий тип, щоб розповісти про:

📍Факти
If you press the button, the light turns on.

📍Загальновідомі речі
If you mix red and yellow, you get orange.

📍Звички
If I have free time, I read books.

‍

🔸First conditional - перший тип речень розповідає нам про результат який може статися зараз або в майбутньому за якоїсь умови:

If we increase the price, we will get a bigger profit.

 Ми можемо використовувати тип для:

📍Результату в майбутньому
If you exercise regularly, you will feel healthier.

📍Пропозицій та застережень
If it rains, I will bring an umbrella.

📍Наказів (з імперативом)
If you see her, tell her  I said hello.

‍

📌Unreal Conditionals: 2&3

Другий та третій тип умовних речень називають нереальними умовними реченнями, тому що вони описують те що швидше за все не відбудеться або не відбулось би ніколи в минулому, тобто нереальні, вигадані ситуації.

🔸Second conditional - другий тип умовних речень розповідає про ситуації які не можуть відбутись ЗАРАЗ (в цьому їх головна відмінність від третього типу):

If I had a million dollars, I would buy a house.

 Ми можемо використовувати другий тип для:

📍Ситуація в майбутньому, якщо швидше за все не стане реальністю
If she studied harder, she could pass the test.

📍Ситуацію, яка не може стати реальною зараз, через причину що суперечить їй
If I were taller, I would reach the top shelf.

❗ Після “If” ми можемо використати як і “was”, так і “were” - “were” буде більш формальним варіантом

🔸Third Conditional - третій тип речень розповідає про ситуації які не могли відбутись В МИНУЛОМУ (в цьому їх головна відмінність від другого типу):

If they had bought the tickets earlier, they could have got better seats.

Ми можемо використовувати третій тип для:

📍Ситуацій які не могли відбутися в минулому
If she had studied harder, she would have passed the exam.

📍Ситуації про які ми жалкуємо, що вони стались або не стались
If he had listened to her advice, he might have avoided the mistake.

‍

📌Mix, but don’t shake

Так звані “Mixed Conditionals” це умовні речення в яких одна “половника” належить до одного типу умовних речень, а іншого “половника” з іншого типу.

❗Ми можемо міксувати лише ДРУГИЙ та ТРЕТІЙ тип умовних речень за такою схемою.

🔸Перший тип міксованих умовних речень розповідає реальну ситуацію зараз та результат в минулому

 Тобто в частині з ”If” ми подаємо якийсь нереальний факт про нас, а в результаті, те що не сталось в минулому, через те що ми взагалі не маємо жодних умов до того, щоб це тоді сталось.

If I were a doctor, I would have helped her when she was sick.
If we were in better shape, we would have finished the race.

🔸Другий тип міксованих речень більш поширений та зрозумілий – він розповідає про нереальні наслідки ситуація яка могла б або не могла б статися в минулому.

 Тобто результат ми маємо зараз, а ситуація – в минулому.

If they had left earlier, they wouldn't be stuck in traffic now
If she had taken the job offer, she might be living abroad now.

‍

📌What if…?

Підвищимо трохи рівень складності та поговоримо трохи про незвичні умовні конструкції.

🔸Ми можемо поставити на початку умовного речення “What if\suppose\supposing” для того щоб зробити речення більш емоційно забарвленим:

📍Ми використовуємо “What if\suppose\supposing + present verb” для того щоб спитати про те, що може статися В МАЙБУТНЬОМУ:
Supposing she takes the job offer? She might be able to travel more.
What if he learns to speak Mandarin? He might find better job opportunities.

📍Ми використовуємо “What if\suppose\supposing + past verb” для того щоб спитати про те, що могло би статися В МИНУЛОМУ
What if she had accepted the job offer? She might be living abroad now.
Suppose he had learned to play the guitar? He could be performing on stage now.

📍Однак ми можемо використати “What if\suppose\supposing + past verb” коли ми сумніваємось в тому що може статися В МАЙБУТНЬОМУ
Suppose we asked Tom for help? Do you think he'd agree?
What if we suggested a beach vacation? Do you think they'd be interested?

‍

❗Зверніть увагу що в цих реченнях ми використовуємо не дві частинки умовного речення, а лише одну – це більш характерно для неформальної або розмовної мови!

Звісно деякі правила з тих що ми навели мають виключення.😉 Про умовні речення можна було б написати цілу книгу! Про ще одну умовну конструкцію читайте більше тут.